Забезпечення права на пенсію

Право на пенсію  по віку  закріплено в Конституції  України.  Однак, інколи реалізувати таке право буває вкрай  важко.  Зазвичай перешкодами  стають  неналежне оформлення  документів,  таких як  трудові книжки, накази,  бухгалтерські документи.  В більшості випадків єдиним  способом  відстояти своє право  на  соціальне забезпечення  - це  звернутися до суду,  задля оскарження рішення  органу Пенсійного  фонду України.

Так  і  пану В., клієнту місцевого центру, довелося звертатися до суду.  Оскільки,з досягненням пенсійного віку (60 років)  він звернувся до  органу Пенсійного фонду України  із заявою про призначення пенсії за віком, однак, йому було  відмовлено у її призначенні, не зарахувавши позивачу до страхового стажу періоду роботи з 01.11.1991 по 02.01.2007,  мотивуючи  це тим,  що   при внесенні записів про прийняття та звільнення з роботи в трудовій книжці допущено виправлення, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Представляти інтереси  було доручено  адвокату   Олені Радосюк.  Після  узгодження  правової позиції по справі,  в  судовому провадженні вдалося довести  неправомірність дій органу  Пенсійного фонду України.  Як наслідок,  рішенням Тернопільського  окружного  адміністративного суду  від  26.08.2021  року  №  500/3738/21  (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99387755) визнано  протиправним та скасовано  рішення ограну  Пенсійного фонду України щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу період роботи з 01.11.1991 по 02.01.2007 та  зобов’язано  зарахувати даний страховий стаж і  повторно  розглянути заяву про призначення пенсії. 

Коментує  адвокат Олена Радосюк:

«Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Записи у трудову книжку вносяться відповідальноюособою  підприємства, а не особисто працівником, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Тому,  працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальне  забезпечення.»